Кріоабляція

Анжеліка Деммершмідт поспілкувалася з Prof. Dr. med. Андреасом Х. Мангкеном, директором клініки діагностичної та інтервенційної радіології в університетській клініці Марбурга.

Чи могли б ви спочатку пояснити нам техніку кріоабляції та її застосування при первинному раку молочної залози?

Prof. Mahnken: Це мікроінвазивна терапія, при якій пухлини знищуються за допомогою впливу холоду. Клітини не можуть виживати при температурах нижче приблизно -20°C протягом тривалого часу. Коли тканини багаторазово заморожуються і розморожуються, запускається каскад процесів, при яких важливу роль відіграють не тільки сам холод, але й інші ефекти, такі як переміщення рідини з клітини та назад. Ці процеси призводять до загибелі тканини. При цьому не має значення, йдеться про рак молочної залози, кісток чи іншу форму раку. Холод вводиться через дуже тонкі голки прямо в пухлину, тому метод може застосовуватися в будь-якій частині тіла. Таким чином, кріотерапія не обмежується лікуванням раку молочної залози, вона також використовується, наприклад, для лікування метастазів в органах.

Для лікування раку молочної залози за допомогою кріотерапії під контролем зображення (МРТ молочної залози) в пухлину вводиться одна або кілька голок діаметром близько 1,5 мм. Потім протягом приблизно 25-30 хвилин проводиться чергування циклів заморожування та розморожування. На відміну від теплових методів, льодовий шар, що утворюється під час заморожування, можна дуже добре побачити в тривимірному просторі за допомогою радіологічної візуалізації. Це дозволяє переконатися, що всі ділянки пухлини оброблені, і, за потреби, скорегувати процес. Лікування проводиться під місцевою анестезією.

Для яких пацієнток із раком молочної залози та на якому етапі пухлини, при якому розмірі пухлини кріотерапія може бути використана як лікувальна терапія?

Prof. Mahnken: Показання для проведення куративної, тобто лікувальної, кріотерапії при первинному раку молочної залози повинні бути строго обмежені. У пацієнток має бути лише один пухлинний вузол, в ідеалі <1,5 см, максимум до 2 см. При більших пухлинах результати значно погіршуються. Не повинно бути метастазів у лімфатичних вузлах та великих компонентів DCIS (дуктальна карцинома in situ, рання форма раку молочної залози в молочних протоках, яка ще не проросла в навколишні тканини).

Кожен випадок повинен бути індивідуально оцінений у рамках міждисциплінарного онкологічного консиліуму. Це пов'язано з тим, що на даний момент кріоабляція є індивідуальним рішенням, яке не входить до стандартних рекомендацій.

У яких випадках кріоабляцію проводити не слід, а необхідно вибрати операцію?

Prof. Mahnken: Якщо метою є повне одужання, кріотерапію не слід застосовувати при пухлинах більше 1,5-2 см. Також, як вже згадувалося, великі компоненти DCIS (дуктальна карцинома in situ) можуть перешкоджати одужанню. Іншими протипоказаннями для нас є пухлинне інфільтрування шкіри та пухлина, розташована безпосередньо за соском.

Які переваги кріоабляція (за правильного вибору показань) надає пацієнткам з раком грудей порівняно з операцією?

Prof. Mahnken: Загалом кріотерапія є менш травматичною, ніж операція. Косметичні результати також дуже хороші, оскільки втручання зазвичай не вимагає розрізів, і голки вводяться безпосередньо через шкіру.

Чи можуть виникнути ускладнення при кріоабляції, і наскільки вони часті?

Prof. Mahnken: Основні можливі ускладнення схожі з вакуумною біопсією: кровотеча, інфекція та пошкодження шкіри. Однак загалом вони трапляються рідко.

Яка поточна ситуація зі порівнянням кріоабляції та операції? Чи є вже дані про те, що кріоабляція може бути настільки ж ефективною, особливо щодо рецидивів?

Prof. Mahnken: Перше перспективне (з плануванням вперед) дослідження було опубліковано лише у 2016 році, де інвазивні протокові карциноми розміром <2 см спочатку лікували кріотерапією, а потім оперували протягом 28 днів. При цьому кріотерапія виявилася повністю ефективною у 92% випадків. Важливо зазначити, що всі пухлини розміром <1 см були повністю знищені кріотерапією.

Однак новіше дослідження 2023 року, де також спочатку застосовували кріотерапію, а потім операцію, показало гірші результати, що пов'язано з більшими розмірами пухлин. Це підкреслює необхідність ретельної оцінки показань. Поки що кріотерапія не може вважатися першочерговим методом, але якщо дані щодо маленьких пухлин підтвердяться, у терапії відбудуться зміни. Наразі особливий інтерес викликають два багатопрофільні дослідження — дослідження ICE3 (NCT02200705) та дослідження FROST (NCT01992250). Проміжний 3-річний звіт по ICE3, опублікований у 2021 році, показав частоту рецидивів 2,06%, що порівнянно з результатами органозберігаючих операцій. Даних по дослідженню FROST поки що немає.

Джерело: Mamazone