Терапія поширеного HER2+ раку МЗ

1-а лінія терапії:

a) (++) Таксани (доцетаксел, паклітаксел або наб-паклітаксел) + подвійна блокада (Херцептин і Трастуцумаб).

При даному виді терапії через 8 років у 17% пацієнтів немає прогресу захворювання і 37% пацієнтів живуть (дослідження Cleopatra)

b) (+) Замість таксану можна застосувати Vinorelbine.

У разі прогресу захворювання (зростання метастазів або появи нових) через 6 і більше місяців після початку першої лінії терапії ми розпочинаємо 2-у лінію терапії.

2-я лінія терапії:

a) Трастуцумаб-емтаназин (T-DM1).

Це новий клас медикаментів, що є кон'югатом моноклонального антитіла-трастуцумаба і цитотстатика – емтаназину хімічно з'єднаних між собою. Дослідження Emilia.

У разі прогресу на 2-й лінії терапії ми маємо опцію 3-ї лінії терапії.

3-я лінія терапії:

a) (++) Тукатініб + Трастуцумаб + Капецитабін.

Тукатиніб це інгібітор тирозинкінази, дія якого специфічно спрямована на HER2.

На конгресі в Сант-Антоніо (США) були представлені дані лікування пацієнтів Капецитабіном і Трастуцумабом + плацебо або Тукатініб (причому, пацієнти були вже проліковані із застосуванням 4 різних режимів/схем).

⠀

Виживання в групі з тукатинібом через 12 місяців було майже в 3 рази більше порівняно з контрольною групою (33% vs 12%). У цьому дослідженні у 48% пацієнтів були метастази в головний мозок. У групі з тукатинібом через рік лікування у 25% пацієт з метастазами в головний мозок не було прогресу, на відміну від контрольної групи, де у всіх пацієнтів був прогрес захворювання. Це свідчить про хорошу ефективність тукатинібу у лікуванні метастазів у головний мозок.

Таким чином,

комбінація Капецитабіну, Трастуцумабу та Тукатінібу.

являє собою хорошу перспективу для метастатичного Her2+ раку молочної залози після застосування подвійної блокади та T-DM1.

Основною побічною дією був пронос та збільшення ферментів печінки.

b) (+) Трастуцумаб-Дерукстекан (T-Dxd).

Це кон'югат моноклонального антитіла-трастуцумаба і цитотстатика – дерукстекан (Dxd) хімічно з'єднаних між собою.

У порівнянні з T-DM1, T-Dxd має більшим співвідношенням концентрації цитостатика по відношенню до трастуцумабу, ніж у випадку з T-DM1. Більше того, з'єднання двох молекул T-Dxd більш стабільне, що сприяє простішому проникненню цитостатика в клітину, і є припущення його впливу також, на сусідні клітини пухлини.

Дерукстекан за механізмом своєї дії – інгібітор Топоізомерази 1. У великих дослідженнях було показано безрецидивний перебіг захворювання у 76,1% пацієнтів (які до того ж були проліковані, в середньому 6 різними схемами терапії).

Найчастішою побічною дією була нудота, рідше інтерстиціальне запалення легень, що добре піддається лікуванню.

c) (+/-) інші експериментальні комбінації та схеми терапії.

++ високий ступінь рекомендації

• середній ступінь рекомендації

+/-немає доведених даних про ефективність у великих дослідженнях